Так, ви абсолютно точно підмітили про здійснення бажань (стара, як світ, байка про те, що хтось мріяв ніколи не працювати, впав, зламав хребет, і справді більше ніколи не працював). Саме тому я не проєктую це як реально свої мрії, не візуалізую їх. Я просто хочу, щоб вони це робили, і результат сподобався всім.
Важко пояснити, мабуть, бо теорією про це все я не володію (і не хочу володіти). Просто знаю, що коли справді чогось хочу, я його добиваюся, але це вимагає всіх сил і всієї уваги. А розлучення батьків має стати їхньою мрією, а не моєю (інакше я так і не вилізу з ролі рятівниці).