THE DIARY GAME: 29 /01/2021. A chance to glorify God again. Шалений день. + 6 фото.

Їжа без якої я не живу... Які красиві кольори моркви, хурми та петрушки ) Як добре , що тепер ми можемо мати свіжі овочі і фрукти навіть взимку.
Цікаво, якщо б люди їли побільше живої їжі, можливо тоді їм не потрібно було б витрачати стільки зусиль на очистки організму і боротьбу з хворобами ?
Я знаю кілька сироїдів, які почуваюттся дуже добре і позбулись багатьох проблем, але я ще не готова ...
Це такий вступ до мого першого фото )))

Кава від Туркофі

А взагалі день почався з того, що я швидко попила кави, і проготувалась до приїзду мого друга, який погодився відвезти купу речей в церкву, які вже були не потрібні, бо діти виросли, або просто нам їм хтось віддав... ну знаєте як це буває?
А ще Вадік є любитель моєї кави, ось я приготувала для нього його улюблені - Ексклюзив та Преміум, і ще презент - цукерки з сухофруктів.

Коврик з турманієвої кераміки

Також ми запланували поїздку в салон Нуга Бест. Порозтягувати і погріти хребет на корейському обладнанні...
Останнім часом мене дуже болить і терпне шия, і походи до масажиста реабілітолога дали лише тимчасове полегшення. Так, я знаю, я багато сиджу. Але всі інші люди теж сидять на роботі по 8 годин, а я багато рухаюсь і роблю гімнастику, і не розумію чому моя спина так болить останній рік. Тому пішла до мого приятеля, масажиста з досвідом, на консультацію. Після того, як він оглянув мій хребет, я побачила на його обличчі, що він підозрює щось недобре. Сказав зробити МРТ. Якщо у тебе підозрюють щось погане... є два шляхи: відчути себе жертвою непідвладних тобі обставин, або прийняти виклик, віддати проблему Богу, щоб прославити Його знову... Чому знову? Тому що я вже мала кілька чудесних зцілень в моєму житті, і це справді Слава Богу...
Ввійти в число тих людей, які не піддались страху , паніці і прогнозам лікарів, які сказали: невиліковно... і можливо допомомогти іншим людям. Як наприклад Валентин Дікуль...

всередині старовинного будинку на вулиці Галицькій, 10. Львів.

Словом день був шалений і я не маю сили зараз писати більше. Хочу спати.
Завтра продовжу... про Деманджаро, зустріч з подругою, якій важче ніж мені...
P.S. Пішла на Християнські зустрічі, які проводить Михайло Риба, власник ресторану Деманджаро, щоб завести туди подругу Христину. Їй зараз потрібна підтримка...

нічний Львів, площа Ринок

чудове прибране ліжечко, яке застеляла моя доня Даринка, з подушечками

моя нічна вулиця

Трамвай вже не їхав в мій район, телефон розрядився, таксі не змогла викликати, йшла пішки... чудово відчувати себе щасливою навіть тоді, коли все не так )))

Всім допобачення.