Глава 4. Питання і сон

Глава 4. Питання і сон

• Можна поставити декілька питань? - прошипіла вона йому у вухо.
• Це перше. - посміхнувся кіт. - Так, але якщо це секрет, я змовчу.
• Перше питання...
• Друге.
  -Ну, друге, яка різниця?
• Велика. Якщо ти полюєш, а хтось другий забере твою здобич прямо в тебе з підвуса, то тобі теж буде без різниці?
• Не відхиляся від теми розмови!
  Ніч спробувала заспокоїтись і нарешті спитала те, що хотіла - Як тебе звати? - Вогник. - пролунала спокійна відповідь, - а точніше Вогневух!
• Наступне питання...
  -давай. -
  ... ти знаєш, що то за чорносірий кіт?
• ...
• Ну?!
• ...
• Ну?!?!
• Я не впевнений, що мені можна розповідати - нарешті тихенько сказав кіт.
• Звідки він?
• Із кланів.
• Клани? Розкажи мені про них.
• Три клани в цьому лісі є, світлий, темний й дикий. Світлоклан аж на на узліссі сплять, світло полюбляють і муркотять у сні. Темноклан в тінях живе. А, дикі в центрі лісу...
• Досить!
• Що таке? - здивувався Вогневух.
• Я зрозуміла про клани
• І?
• В якому з кланів той кіт?
• Він - голова темноклану.
• Яке його ім*я?
  -Мені здається, ти задала достатньо питань.
• Останнє і я тебе відпускаю.
• А ти мене відпустиш?
• Якщо відповіси на питання.
• Темномісяць.
• Темномісяць?
• А на це питання я не відповім, бо ти вже задала останнє питання. - Вогневух показав язика і втік.
• Ось і поговорили - подумала Ніч і пішла далі на свою нічну прогулянку.

День літала на білосніжних крилах. Вона муркотіла від задоволення так, як завжди муркотіла тут, і так, як ніколи не муркотіла там, де зараз спала. Сонцец на декілька секунд затулила тінь і вона почала збільшуватися, доки не перетворилася на білу з ледве помітним рудим відтінком шерсті кицьку.

• Хто ви? - здивовано прошепотіла День.
• Зараз це не важливо - муркнула кицька у відповідь.
• А що важливо?
• Попередження.
• Яке?
• Не іди на узлісся чи втінь, іди просто в центр лісу.
• Чому?
• Магія прокидається і в тобі і сестрі. В центрі лісу тебе навчать використовувати її.
• А, для чого ця магія?
• Вона просто є і все. Клани...
• Що? Але День так і не дізналася про клани, бо з*явився чорно-сірий кіт. - Вибач, мені треба іти. До зустрічі - мовила кицька...
• До зустрічі - мовила розгублено День.