People vs Money. My reflections on the crisis (EN/UA)

in #finance5 years ago (edited)
…Ask not what your country can do for you - ask what you can do for your country.…Не питайте, що ваша країна може зробити для вас — питайте, що ви можете зробити для своєї країни.
John F. KennedyДжон Фітцджеральд Кеннеді

coins1726618_1920.jpg


Hey, peeps! Привіт, друзі!
I didn’t want to start with such supposedly trivialities, but these words best describe my idea. Не хотіла починати з такої нібито банальщини, але ці слова найкраще описують мою ідею
During the forced self-isolation, I had the time and opportunity to listen to a couple of online seminars on how to overcome the crisis. За час вимушеної самоізоляції у мене був час і можливість послухати пару онлайн семінарів, присвячених виходу із кризи.
While our bodies are resisting the virus, our country's economies are resisting a crisis no less terrible. This is especially true for Ukraine. Поки наші організми протистоять вірусу, економіки наших країни протистоять кризі, не менш страшнішій. Особливо це стосується України.
And how is it special? I formulated it for myself only now, during quarantine. While all other countries are balancing between left and right, between the struggle of the government and trade unions, even between authoritarianism and democracy, no one from outside or inside the country questions the existence of the state as such. І в чому особливість? Я сформулювала для себе це тільки зараз, під час карантину. Поки всі інші країни балансують між лівими і правими, між боротьбою уряду і профспілок, навіть між авторитаризмом та демократією, ніхто ні ззовні, ні всередині країни не ставить під сумнів існування держави як такої.
This is an inheritance that no one questions today. People have long been accustomed to being aware of themselves as citizens of their country. But Ukraine faces the threat of simply disappearing from the map as a state. There are enough reasons to be afraid of this both from the outside and from the inside. Це спадок, який сьогодні ніхто не піддає сумніву. Люди давно звикли усвідомлювати себе громадянами своєї країни. Натомість перед Україною стоїть загроза просто зникнути як державі. Причин боятися цього є достатньо як із зовні, так і зсередини.

money93206_1280.jpg

Experts predict a strong decrease in small and medium-sized businesses. This is what is a reliable and very important cog in the economy. And the economy is what state's independence depends on. Експерти прогнозують сильне зменшення малого та середнього бізнесу. Це те, що є надійним і дуже важливим гвинтиком економіки. А економіка - це те, від чого залежить наша незалежність.
What about people? Many have already lost their jobs, and those who have not lost may lose in immediate future. People are really very concerned about how to save income, how to save a business. To fire a few people today, or close the entire company in a month. Where to get the money to survive in an elementary way. When you sink, you don’t think too much about ecology. А що люди? Багато хто вже втратив роботу, а ті, хто не втратив, можуть втратити. Люди дійсно дуже стурбовані тим, як зберегти дохід, як врятувати бізнес. Звільнити кількох людей сьогодні, чи закрити всю компанію через місяць. Де взяти гроші, щоб елементарно вижити. Коли тонеш, не дуже задумуєшся про екологію.
But in my opinion, it’s worth thinking about. What exactly can we do for our country in such a difficult period? There is one simple thing - to support domestic production. Але на мою думку, задуматись варто. Що саме ми можемо зробити для нашої країни у такий складний період? Є одна проста річ - підтримувати внутрішнє виробництво.
After all, we still buy something every day. Food, medicine, clothes. And I know it may not be as easy or convinient as it seems. There are many objective and subjective obstacles, and this is not only in our country. Quality, affordability, price. And this against the background of the average decline in income. Аже ми все одно купуємо щось щодня. Їжу, ліки, одяг. І я знаю, це може бути не так просто чи комфортно, як здається. Є багато об'єктивних і суб'єктивних перешкод, і це так не тільки в нашій країні. Якість, доступність, ціна. І це на фоні середньостатистичного зменшення доходів.
On the other hand, if we continue to buy cheap goods from China (for example), it will also give us less objective savings. Because inflation and the crisis will inevitably eat up everything we have saved. I know it's not easy for many of us. But not for everyone. Most of us are simply not used to the fact that our daily tiny inconspicuous choices matter. З іншого боку, якщо ми продовжуватимемо купувати дешеві товари з Китаю (наприклад), це дасть нам також не дуже об'єктивну економію. Тому що інфляція і криза неминуче з'їсть все, що ми зекономили. Знаю, для багатьох з нас це непросто. Але не для всіх. Більшість із нас просто не звикли до того, що наш щоденний крихітний непомітний вибір має значення.

swirlspng22.png


How often do we ask where these tomatoes and cheese come from? Where are these socks or cups made? Maybe local goods are not more expensive, but cheaper? And not worse in quality. And as a bonus, we get the feeling that we did something right. Чи часто ми питаємо, звідки ці помідори і сир? Де зроблені ці шкарпетки чи горнятко? Можливо те, що вироблене у нас, не дорожче, а дешевше? І не гірше за якістю. А як бонус ми отримаємо відчуття того, що зробили щось правильно.
In some cases, the crisis has already made a choice for us. Instead of traveling abroad, we will choose domestic tourism. For example. It is possible that you have saved your job and income, maybe it even increase. If so and you are, for example, a doctor or a police officer. I really wish your level of wellbeing is the same. But globally this is still not the case. В деяких випадках вибір за нас уже зробила криза. Замість закордонних поїздок ми оберемо внутрішній туризм. Для прикладу. Цілком можливо, що Ви зберегли роботу і дохід, можливо навіть у Вас її стало більше. Якщо Ви, наприклад, медик, чи поліцейський. Я б справді хотіла, щоб Ваше благополуччя не постраждало. Але глобально це все одно не так.
That's all I wanted to share with you today. Sorry to make you read so much text. If I haven’t said anything new to you, that’s good. And if I said, then I am very glad. Оце і все, чим я хотіла сьогодні з вами поділитись. Вибачте, що Вам довелось прочитати стільки тексту. Якщо я не сказала нічого нового для вас, це добре. А якщо сказала, то я дуже рада.

Image credit - Pixabay

Doodle_Dividers_19-small.png



Thank you so much for your kind support and interaction. I always appreciate it!

Cheers,