Walk along Roztochya hills

yetaras (75)in Qurator • 5 years ago

середова прогулянка розточчя 1.jpg

En	Ua
Hi friends! Today I want to tell you about a walk to the spring forest, which is located on the hills of Roztochy, a hilly area that stretches for tens of kilometers in western Ukraine and continues in the territory of neighboring Poland. I made this walk before our government banned Ukrainian citizens from visiting forests. I find this rather meaningless, since the forest is not a park and is a vast territory where one can accurately follow distances and no benches where a coronavirus can be triggered. But now I do not want to say this, so I will continue to describe what I saw. So, I walked about 1 km from my house as I approached the farmhouse at the foot of the hills. Once upon a time, quite poor people lived there, but the proximity of this place to Lviv caused real wealthy villagers to appear in the area.	Привіт, друзі! Сьогодні я хочу розповісти вам про прогулянку до весняного лісу, який розташований на пагорбах Розточчя – горбистої місцевості, яка простягається на десятки кілометрів на заході України і продовжується на території сусідньої Польщі. Я здійснив цю прогулянку ще до того як наша влада заборонила громадянам України відвідувати ліси. Я вважаю це доволі безглуздим, оскільки ліс – це не парк і є величезною територією, де точно можна дотримуватись дистанції і де немає жодних лавок, на яких міг би бути збудник коронавірусу. Але зараз я хочу розповісти не про це, тому я продовжу описувати те, що бачив. Отож, я пройшов десь 1 км від дому, коли наблизився до хутора, розташованого біля підніжжя пагорбів. Колись там жили доволі бідні люди, але близькість цього місця до Львова призвела до того, що в цьому районі почали з’являтися справжні заміські вілли багатших містян.

Hi friends! Today I want to tell you about a walk to the spring forest, which is located on the hills of Roztochy, a hilly area that stretches for tens of kilometers in western Ukraine and continues in the territory of neighboring Poland. I made this walk before our government banned Ukrainian citizens from visiting forests. I find this rather meaningless, since the forest is not a park and is a vast territory where one can accurately follow distances and no benches where a coronavirus can be triggered. But now I do not want to say this, so I will continue to describe what I saw. So, I walked about 1 km from my house as I approached the farmhouse at the foot of the hills. Once upon a time, quite poor people lived there, but the proximity of this place to Lviv caused real wealthy villagers to appear in the area.

Привіт, друзі! Сьогодні я хочу розповісти вам про прогулянку до весняного лісу, який розташований на пагорбах Розточчя – горбистої місцевості, яка простягається на десятки кілометрів на заході України і продовжується на території сусідньої Польщі. Я здійснив цю прогулянку ще до того як наша влада заборонила громадянам України відвідувати ліси. Я вважаю це доволі безглуздим, оскільки ліс – це не парк і є величезною територією, де точно можна дотримуватись дистанції і де немає жодних лавок, на яких міг би бути збудник коронавірусу. Але зараз я хочу розповісти не про це, тому я продовжу описувати те, що бачив. Отож, я пройшов десь 1 км від дому, коли наблизився до хутора, розташованого біля підніжжя пагорбів. Колись там жили доволі бідні люди, але близькість цього місця до Львова призвела до того, що в цьому районі почали з’являтися справжні заміські вілли багатших містян.

середова прогулянка розт 1.jpg

середова прогулянка розт 2.jpg

середова прогулянка розт 3.jpg

En	Ua
To get to the Mlynivka River (although it's worth name a stream), I had to go through the creepy-looking wooden-board bridge that was about to fall into the water. Near the forest I went to a dirt road. It turned out that I am not alone who decided to take a walk in the open air. I met a group of cyclists who were driving a safe distance from me.	Щоб потрапити до річки Млинівка (хоча це варто назвати потічком), мені довелося пройти через жахливий на вигляд міст із дерев’яних дошок, який от-от впаде у воду. Біля лісу я вийшов на ґрунтову дорогу. Виявилося, що я не один вирішив здійснити прогулянку на свіжому повітрі. Я зустрів групу велосипедистів, які проїхали на безпечній відстані від мене.

To get to the Mlynivka River (although it's worth name a stream), I had to go through the creepy-looking wooden-board bridge that was about to fall into the water. Near the forest I went to a dirt road. It turned out that I am not alone who decided to take a walk in the open air. I met a group of cyclists who were driving a safe distance from me.

Щоб потрапити до річки Млинівка (хоча це варто назвати потічком), мені довелося пройти через жахливий на вигляд міст із дерев’яних дошок, який от-от впаде у воду. Біля лісу я вийшов на ґрунтову дорогу. Виявилося, що я не один вирішив здійснити прогулянку на свіжому повітрі. Я зустрів групу велосипедистів, які проїхали на безпечній відстані від мене.

середова прогулянка розт 4.jpg

середова прогулянка розт 5.jpg

середова прогулянка розт 6.jpg

En	Ua
In the spring forest was very beautiful. The forest hills were massively covered with flowers, mostly anemones, though there were primrose and purple flowers among them, the names of which I do not know. I spent some time in the woods, took lots of photos, and went out again on a dirt road to get home. But this time I chose a different path, I crossed the river through another bridge, also made of wood, but newer and stronger in appearance. I was back on the street where I saw a house with walls of whitewashed lime outside. This is traditional for the ancient Ukrainian culture, but now no one does, so I'm glad I chose this destination to return home.	У весняному лісі було дуже красиво. Лісові пагорби були масово вкриті квітами, переважно анемонами, хоча серед них траплялися першоцвіті та фіолетові квіточки, назви яких я не знаю. Я провів у лісі певний час, зробив багато фотографій і знову вийшов на ґрунтову дорогу, щоб повернутися додому. Але цього разу я вибрав інший шлях, я перейшов через річку через інший міст, також зроблений із дерева, але новий і більш міцний на вигляд. Повертався я вулицею, на якій я побачив хату, стіни якої були побілені вапном знадвору. Це традиційно для давньої української культури, але зараз вже так ніхто не робить, то ж я радий, що я вибрав цей напрямок для повернення додому.

In the spring forest was very beautiful. The forest hills were massively covered with flowers, mostly anemones, though there were primrose and purple flowers among them, the names of which I do not know. I spent some time in the woods, took lots of photos, and went out again on a dirt road to get home. But this time I chose a different path, I crossed the river through another bridge, also made of wood, but newer and stronger in appearance. I was back on the street where I saw a house with walls of whitewashed lime outside. This is traditional for the ancient Ukrainian culture, but now no one does, so I'm glad I chose this destination to return home.

У весняному лісі було дуже красиво. Лісові пагорби були масово вкриті квітами, переважно анемонами, хоча серед них траплялися першоцвіті та фіолетові квіточки, назви яких я не знаю. Я провів у лісі певний час, зробив багато фотографій і знову вийшов на ґрунтову дорогу, щоб повернутися додому. Але цього разу я вибрав інший шлях, я перейшов через річку через інший міст, також зроблений із дерева, але новий і більш міцний на вигляд. Повертався я вулицею, на якій я побачив хату, стіни якої були побілені вапном знадвору. Це традиційно для давньої української культури, але зараз вже так ніхто не робить, то ж я радий, що я вибрав цей напрямок для повернення додому.

середова прогулянка розт 7.jpg