І нафіга ж мені такий досвід…

Я ніколи не стикалася з синуситом у собакс. Коли минулого разу ми були в клініці- рівно тиждень тому, я звернула увагу, що у Цилі забитий ніс. Лікар промив його, сказав мені промивати далі фізрозчином, що я старанно робила. Проте вона пила, їла, робила інші собачі справи. Те, що вона дуже мало рухається в принципі пояснювалося проблемами з хребтом. Проте вона продовжувала хлюпати носом і вчора відмовилася від їжі. Це був вже дуже поганий знак.

Нажаль, наша лікарка почала чергування лише сьогодні. Приїхали друзі і ми повезли Цилю в клініку. Допомога мені була дуже потрібна, бо я звичайно можу підняти собаксу 30+ кг, але не без наслідків для себе. Чесно, я думала все обмежиться УЗД, ну може аналізами. Але … упс… лейкоцити 66 при нормі 6–17. Це була вже катастрофа. Було зрозуміло, що запалення вже не просто квітне, а палає. Добре хоч температура була хоча і підвищена, але не надмірно.

Почалася у прямому сенсі інтенсивна терапія. Добре, що чоловік подруги залишився у мене вдома, тому що ми їхали з розрахунку година-півтори, але ми провели в клініці вісім годин! Крапельниця за крапельницею. Нарешті з носа почало витікати те, чого там в принципі не мало бути.

Тепер питання - як? Відповідь - та як завгодно! Погуляли по скошений траві, невдало покупалися або десь покопалися. Головне розуміти, що якщо собакса (думаю, що коте це теж стосується) погано дихає носом і це не особливість породи, беремо собаксу, йдемо в клініку і виключаємо наявність запалювального процесу, а не просто промиваємо ніс.

Досвід дуже важкий. Циля сильно виснажена, проте я сподіваюся, нам вдасться впоратися. По суті не так важливо, як сталося запалення, погано, що я не здогадалася наполягти на аналізі, а лікар, який оглядав її, нам цього не запропонував. Тож майте на увазі. Особливо зараз, коли скрізь косять траву, а спека перетворить навіть маленьке запалення в серйозну проблему буквально за кілька днів.

А поки у нас попереду мінімум ще пʼять днів крапельниць…