"I ❤ boobs ... just like my Dad" Для конкурсу: "Мої фотоспогади" №22

Привіт друзі. Сьогодні я такий знайшов час взяти участь в гарному конкурсі від Конкурс "Мої фотоспогади" №22

Перелистуючи фотографії сина, які мені вдалося зберегти на блокчейній steemit я натрапив на фото з цією дивовижною футболкою із написом «I ❤ Books ... Just like my Dad»

Того часу мої знання англійської не могли в повній мірі передати Яка ж геніальна фраза прихована на цій футболці. Це тривало (моє незнання) аж до того моменту, поки одна, досить симпатична, жінка бачучи як я гуляю з сином у цій футболці і сказала що я ще той «шалунішка».

Звісно мені було приємно, та я так і не міг зрозуміти чому я шалунішка. Я нічого не придумав, як запитати — «перепрошую, я вас трохи не розумію😅».
— У вас, в сина крута футболка — Тільки тоді до мене дійшло, що син носить футболку з фразою, значення якої я до кінця не розумів…

Яке ж в мене було здивування, коли я прийшов із прогулянки, загуглив переклад і зрозумів, що на футболці написано «Я люблю сіськи… просто як мій папа» 🤣🤣🤣

Насправді, єдине слово, яке я не вчив в школі - це «boobs». Чомусь, такі слова в школі не викладались🤣😅 Напевно, я був не настільки зацікавлений в тому щоб їх самостійно шукати…

Після цього моменту я добре запам'ятав це слово та й футболку. Після того, коли я одягав її на сина я ходив із… не знаю… напевно, гордістю того, що у мого сина така «крута», креативна футболка.

Найцікавіша та ситуація, що цю футболку купував не я, якби ви могли подумати,🤣🤣🤣 її придбала колишня дружина. Якщо чесно, я навіть не пам'ятаю де саме 😅

А можливо, і не купувала. Можливо, хтось і знайомих чи рідних передав дитячий одяг, як це часто буває в подібних ситуаціях, коли малі діти виростають Буквально за лічені місяці з тих чи інших речей і речі не встигають використати свій ресурс, щоб бути зношеними.

Отак от, це, напевно перше моє повідомлення на конкурс для моїх фотоспогадів, де я пишу не скільки про сина, скільки про футболку, згадка про яку глибоко відклалась в моєму пам’яті 🧠

А ще, згадалась моя одна із перших кофтинок, в якій я ходив в садочок. Як зараз пам'ятаю, ця кофточка із мішкою, мені дісталась в спадок від моєї старшої сестри. Ця кофтинка 13 років чекала того, щоб я доріс до її розмірів і все ж таки надягнув її на себе 🤣🤣🤣

І на завершення, поставлю маленьке питання, можливо хтось дочитає до цих слів, — Як ви ставитеся до використання речей які вже були у вжитку?

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook
Дякую за увагу! 💙💛