Прогулянка с сином

Привіт всім! Як ніколи ніч була спокійною. Але все ж таки страх від того, що може статися вибух, не покидає . Виспатися так і не вийшла, бо хотіла. Незабаром думаю, коли закінчиться війна. І погані люди отримають по заслугах. Український народ висипатиметься дуже довго. І заживемо ми ще краще, ніж було, але згадуючи якою ціною нам сон цей дався. Ось днями приїжджав брат, він у мене служить.

Рада не те слово, багато говорили. Брат розповідав як та що, але багато не можу розповідати. Що чула від брата, але його слова мене заспокоїли та дали впевненість. В тому що все буде добре. І так повернемося до сьогодення . Вранці я ледве відкрила очі, лінощі, втому та апатію до навколишнього середовища. Виводить із себе. Через силу піднялася з ліжка, зібралася на роботу. Зміна пройшла як не дивно швидко. І ось незабаром моя відпустка, вона все наближається.

Ще трохи і у відпустці сподіваюся, що до цього часу і під час відпочинку буде тихо і спокійно. Після роботи із сином вирушили на прогулянку, де багато фотографували.

Тепер є, що вам показати. Гуляли ми аж до вечора, а коли йшли додому. Купили у найближчому магазині кавун. Вже не вперше купуємо, дорого розумію це. Але цей фрукт мені асоціюється зі свободою та спокійним життям.

Як їздили на море відпочивати. Мирно і тихо було, а зараз дуже неспокійно і голосно. Так що на вечерю у нас були ось такі ласощі. Вночі забезпечено походи до туалету. Це можна пережити головне щоб усі були живі та здорові.