Невеселий подкаст з @andrea.boji ||| Unhappy podcast with @andrea.bojisteemCreated with Sketch.

in Ukraine on Steem2 years ago

Привіт, людство. Сьогодні на вас чекає друга частина рубрики "Не веселий подкаст". Величезне дякую нашому гостю, за то, що виділив час, на участь в цій рубриці. Знайомтесь, хто не знайом, сама позитивна людина в світі @andrea.boji.

@reallygreatsite (3).png

— Привіт) Я на платформі відносно давно, уходив, приходив, але тебе не бачив ніколи. Розповіси трохи про себе, як звати, звідки ти, як познайомився з платформою?

— Я Андрій, мені 29. Живу в Сумах, хоча народився в Кривому. Переїхали в Суми коли мені ще був рік чи два) На Steemit натрапив випадково. В минулому році активно цікавився криптою і всім що причетне до цього. Ось якраз в процесі цієї цікавості і натрапив на платформу. Зайшов, зарегався, і взагалі нічого не зрозумів, але час творить дива, вже не новачок) На платформі з листопада минулого року знаходжусь, але перший контакт з нашими в Steemit відбувся перед самим початком війни, тоді я почав розуміти , що там не тільки корейці 😅

— Родом з Кривого Рогу?)

— Так, Кривий Ріг!) По лінії батька всі звідти)

— От так діла) Я теж)

— Круто 😁 Я помітив, що на платформі багато людей саме з Кривого, ну і я виходить ненависне долучився до цієї теми) А от я Кривій Ріг взагалі не пам'ятаю, я тоді і себе не усвідомлював ще)

— Після перемоги, запрошую тебе в гості в Кривий Ріг)

— Оо, круто)) Я залюбки!)


— Сам розумієш, теми про війну будуть, тому, якщо будуть питання, на які ти не хочеш відповідати, давай знати. Твій перший тиждень повномасштабної війни. Розкажи про нього.

— Немає питань, на які я не зможу дати відповідь)
Перший день війни був найбільш екстраординарною подією в моєму житті. Я не дуже усвідомлював реальність цих подій, як можна бомбити міста в 21-му столітті? Якось дико.
В перші хвилини я звонив рідним. На диво у всіх був доволі піднесений настрій, в плані готовності до спротиву, дядько сказав, що вже підготував свою рушницю, якщо що) Я теж був готовий до всього і усвідомлював, що в один день можу глянути у вікно і побачити групу дурнів з Калашами і Zеткою на формі. Розумів, що може трапитися, якщо вони підуть по квартирам, але і до цього я звик, вибору всеодно не було. У мене немає ніякої зброї (вогнепальної), тому я розраховував тільки на холодну зброю, на щастя вмію з нею "гратися") Ось якось так.
Наша область була дуже швидко окупована, а місто взяли в облогу. Кожен день були вибухи. На арту вже навіть діти перестали звертати увагу і продовжували грати в футбол на подвір'ї. Куди більш неприємною штукою були вечірні і нічні авіабомбардування. Над нами літали доволі часто. Будинок частенько вібрував від таких налётів) Таких історій купа, честно кажучи. І вже після деокупації, у нас стало більш менш тихо. Наші ТрО зробили чудо і рф всеж таки звалила з нашого міста, як і з інших північних регіонів.


— Ти один з небагатьох авторів на платформі, який все ще тримається на позитиві. Як тобі це вдається? В чому секрет позитивного настрою?

— Колись, я був дуже чутливим, мені це остогидло, бо важко так жити. Робота над собою творить чудеса)
Навіщо переживати про те, що від тебе не залежить? Я не можу вплинути на ворожі війська і їх дурь, ну то що буде, те й буде. А поки треба радіти своєму життю, кожному моменту і дрібниці. Зранку зробив собі каву і це кайф, бо я все ще можу її пити і вона в мене є, ну і так далі)
Взагалі, я прихильник такої філософської течії, як Стоїцизм. Раніше, в древні часи, це навіть було щось на кшталт релігії.
Суть цієї течії каже:
Будь холодним, щоб не реагувати на те, що не в твоїх силах змінити.
Будь мужнім, щоб реагувати і діяти тоді, коли вирішення ситуації в твоїх силах.
І будь мудрим, аби відрізняти ці речі одну від одної)
Коротше, це вміння тримати свої емоції під контролем)


— Як би ти порекомендував українцям боротися з стресом і тримати себе під контролем?

— Це важко, особливо коли бомби летять. В найбільш стресових ситуаціях добре допомагає глибоке, різке дихання на протязі декількох секунд. А взагалі, важливо не тримати руки і голову порожніми, тобто не давати мозку вільностей, в плані якихось занять. Треба весь час щось робити, планувати, мріяти) Це добре допомагає)

— Саме про це писав в свому вчорашньому посту)

— Так, саме так!))


— Українізація та війна за інформаційний простір. Твоя думка?

— Наш ворог не гребує брудними прийомчиками, завжди будуть люди яким можна легко промити мізки, а це вже небезпечно для всіх інших, тому битву за інформ простір нам теж треба вигравати.
А в українізації немає нічого поганого, якщо вона звісно не насильна, а м'яка. В решті решт кожна людина сама вирішує хто вона і як вона. Рабства і диктатури у нас немає. Хоча владу я ніколи не любив. Розумію, що там є добрі люди, але й нечистот там хоть відбавляй)


— Вже задавав це питання у Юлі, і питаю у тебе. Нормалізація життя. Навідь при таких умов, ми звикаємо. Як у тебе з цим?


— Я вже звик... кажуть людина звикає до всього приблизно за місяць. В більшості випадків це працює) Я живу приблизно як і раніше, лише більш обережний. Ну і відчуття життя більш гостре. Хтось казав, що справжній смак життя можна відчути тільки будучи поряд зі смертю) Тому зараз я радію своєму життю навіть більше, ніж до війни)


— Користуєшся/користувався бомбосховищами?

— Ні, ні разу, навіть під час налётів) Перший час сидів в коридорі в квартирі. Потім забив і став "ховатися" на дивані за переглядом кіно))


— Вірив, що Росія піде на цей крок?

— Ні. Я не думав, що вони настільки хворі. Я міг би уявити якісь проблеми від рф, але не повномасштабку. Тут певно річ навіть не в самій рф, а в моєму уявленні світу і зокрема Європи. Як тут може бути повтор 40-их років... Да ніяк! Але це сталося...


— Позиція "Не все так однозначно"? Твоє відношення?

— На війні тільки дві сторони: свої і чужі, третього не дано. Ті хто сюди прийшов зі зброєю, має тут і залишитися, це справедливо. За все треба платити.


— За що саме любиш Україну?

— Тут мої близькі. Тут дім. Тут знайома атмосфера. Я люблю запах літа, мабуть більше ніде в світі немає такого запаху зелені)
Я в захваті від наших людей, які здатні на все і готові всім жертвувати ради інших, допомагати. Взагалі, люблю добрих людей, за них хочеться стояти)


— Українське кино / Українська музика / Український ютуб. По одній рекомендації для авторів платформи.

— Ну саме фільми я не надто дивлюся, а ось усілякі комедійні програми йдуть на ура, на кшталт "На трьох" 😄 З музики подобається Hardkiss. А щодо українських ютуб каналів, дивлюся іноді одного мотоблогера, канал "Хуліган" здається, а ще іноді цікаво глянути усілякі відео по виживанню, поводженню зі зброєю, на кшталт каналу "Хлопці з лісу")


— Твоя найголовніша рекомендація українцям у цей тяжкий час.

— Не здаватися тілом і душею! Тоді все буде добре, не дивлячись ні на що!)


— Величезне тобі дякую!)

— І тобі дякую за прикольний вечір)) Це моє перше інтерв'ю 😁

Sort:  
 2 years ago 

З @andrea.boji навіть невеселий подкаст став веселим :)

 2 years ago 

А як же! Всім позитив! 😁

 2 years ago 

Чудова розповідь! Браво!

 2 years ago 

Дуже приємно побачити Андрія! Він майстерно маскувався всі ці місяці😃

 2 years ago 

Навіть у найвидатніших маскувальників бувають проколи 😏😄
Це вже другий. Перший був коли Олеся робила привітання для Стрекозы на ДН))

 2 years ago 

О, я не в курсі, мабуть тоді самозабанилася з усіх чатів😁

 2 years ago 

Дякую за новий досвід, було цікаво :)

 2 years ago (edited)

Класно! Земля😂, хоч ти і не в Кривбасі живеш, але дух Кривбасу ой як чутно. Знаєш як у нас тут говорять? Бійся Бога і хлопців з Кривого Рогу!

 2 years ago 

Ахаха)) З Кривбасу можна виїхати, але Кривбас ніколи не виїде з тебе 😄

 2 years ago 

Є таке😂

 2 years ago 

Скажу коли раз, другий прилетить за 24 години це один психологічний стан, а коли сирени через півгодини і прильоти рядом, як не дихай а не дуже допомагає особливо жіночкам, і саме прикро що ніяк заспокоїти не можна. До цього треба звикнути, та щось не звикається поки що ) Скажу різниця дуже велика коли прифронтове місто і трошки відїхав, десь 100-200 км в тил, у людей зовсім інший стан. Та і життя і справи інші.