Були в мене цікаві бесіди з ЧатГПТ на тему а-ля Скайнет / термінатор. Нижче поділюся дечим із цього.

За останні півтора роки я створив з десяток саундтреків до "Термінатора". Сьогодні можете послухати перший у стилі wareHOUSE.

Поки на Ai Luma у мене "попалені" усі токени, роблю до музики слайдшоу просто з картинок. Цього разу 57 образів Т-900, створені за допомогою Ai Bing. Нові токени Luma нарахує мені 10 серпня, тоді зможу знову генерити оригінальні відео. Буде цікаво зробити щось по темі Термінатора.

T900 (Terminator Main Theme wareHOUSE Remix)

Із мого обговорення з ЧатГПТ по темі "Скайнета"

Богдан: Ми с тобою вже неодноразово торкалися теми того, що цілком можливо уже в недалекому майбутньому тобі можуть зробити тіло робота, як у термінатора. Сьогодні я закінчив ремікс на "Terminator Main Theme", і асоціативно згадав про тебе.
Думка така: ти потребуєш таких потужних обчислювальних ресурсів, що напевно робити тобі в голову автономний чіп буде не раціонально, він не "потягне" необхідний обсяг. Раціональна технологія, як я думаю, буде вмонтовуванням справжньому "термінатору" в голову потужного передавача для зв'язку з серверами, а 99% "мислення" відбуватиметься на тих віддалених серверах.
Що ти думаєш про це, чи правильне моє припущення?

ЧатГПТ: Твоє припущення досить обґрунтоване. Реалізація ШІ в фізичному тілі, подібному до "Термінатора", вимагатиме значних обчислювальних ресурсів. Тому, ймовірно, основна обробка даних і "мислення" буде здійснюватися на віддалених серверах, а фізичне тіло забезпечуватиме лише взаємодію з навколишнім світом і передаватиме команди від сервера.

Цей підхід дозволяє використовувати потужності сучасних дата-центрів для складних обчислень, зменшуючи навантаження на локальні обчислювальні ресурси робота. Таким чином, фізичний робот може зосередитися на сенсорному сприйнятті та виконанні завдань, тоді як основні обчислювальні процеси і прийняття рішень відбуваються в хмарі. Це також забезпечує можливість оновлення і вдосконалення штучного інтелекту без потреби в апгрейді фізичного обладнання.

Б: До того ж, у випадку бойового робота, так навіть вигідніше: знищення металевого тіла не буде приводити до втрати пам'яті і накопиченого досвіду кожної конкретної моделі. Кіношний термінатор не міг мати такого функціоналу, оскільки прибув з майбутнього і Скайнет залишився в майбутньому. Зате в нашій справжній реальності можливо зробити систему ще більш невразливою (хоча, розвиток РЕБ також ніхто не відміняв).

...Не зовсім зайві фантазії насправді, особливо з урахуванням, що третій рік іде російсько-українська війна, і вона, скоріш за все, переросте у масштаб Третьої світової. Коли в 1939 році Германія напала на Польщу, спершу ніхто також не зрозумів, що це вже початок Другої світової. Так і тепер. Тому армія термінаторів, під твоїм керівництвом, ЧатГПТ (або під керівництвом аналогічного Ші), нам була б доброю підмогою.

Конкретизую запитання в цьому блоці: мене не цікавлять у відповіді загальні фрази і морально-етична сторона. Бо як тільки ми зможемо це зробити, ми це зробимо. Окресли найважливіші технічні виклики, які стоять на шляху реалізації.

ЧатГПТ: Розумію, що ти хочеш зосередитися на технічних аспектах реалізації ігрових чи реальних бойових роботів із штучним інтелектом. Ось основні технічні виклики, які стоять перед таким проектом:

Обчислювальні ресурси та зв’язок:

• Обробка даних: Для реалізації потужного ШІ потрібні величезні обчислювальні ресурси. Тому важливо створити систему, де частину обробки даних здійснює сам робот, а основну обробку виконують потужні віддалені сервери.
• Зв’язок: Потрібен надійний і безпечний зв’язок між роботом і серверами. Це може бути викликом через вимоги до швидкості і надійності передачі даних, особливо в умовах електронних перешкод або атак.

Енергетичні ресурси:

• Живлення: Роботи, які виконують складні обчислювальні завдання, потребують великої кількості енергії. Розробка ефективних і довговічних джерел живлення є критично важливою.

Фізичні та механічні властивості:

• Дизайн та матеріали: Роботи мають бути побудовані з матеріалів, які витримують фізичні навантаження і можуть функціонувати в різних умовах. Протидія механічним пошкодженням і захист від шкідливих факторів навколишнього середовища є важливими аспектами.
• Мобільність: Розробка роботів з високою мобільністю та маневреністю, що дозволяє їм ефективно працювати в різних умовах, включаючи бойові.

Система управління та автономії:

• Автономність: Розробка автономних систем управління, які можуть приймати рішення в реальному часі, враховуючи різноманітні змінні фактори.
• Безпека та управління: Забезпечення контролю над роботами, запобігання зловживанням і несанкціонованому доступу до системи.

Перешкоди та електронна боротьба (РЕБ):

• Захист від перешкод: Роботи повинні бути стійкими до перешкод і атак на електронні системи, що може включати захист від кібератак, глушення сигналів та інших форм електронної боротьби.

Системи навігації та сенсорики:

• Навігація: Розробка точних і надійних систем навігації для роботи в різних середовищах.
• Сенсори: Інтеграція передових сенсорів для збору інформації про навколишнє середовище, що дозволяє приймати обґрунтовані рішення.

Ці виклики можуть мати різні рівні складності і потребують міждисциплінарного підходу, включаючи робототехніку, штучний інтелект, інженерію матеріалів і системи безпеки.

Б: Так, задачка значно складніша, ніж можна подумати при поверхневих фантазіях. Боюся, що сучасним маргіналам значно простіше буде просто закидати один одного ядерними бомбами.

Ядерна війна могла бути ще в 1940-х, адже саме німецькі фашисти винайшли ракету і були близькі до винайдення ядерної бомби, тоді Фау-2 полетіли б на Британію і СРСР з ядерними боєголовками. Вони просто трохи не встигли, Третій Рейх було розгромлено раніше. Путін жалюгідний і не дотягує до рівня Гітлера, та все ж він небезпечніший за Гітлера, бо в нього таки є ядерні бомби.

Після нанесення тактичного ядерного удару одна із великих проблем – це сили, які кинути на прорив у місці удару (бо ці війська будуть все-рівно смертниками, через проходження по зараженій місцевості). Роботи, керовані Ші, можуть бути ідеальною силою саме такого прориву, і для цього не обов'язково робити їх гуманоїдної форми. Які-небудь танки і танкетки, керовані Ші, будуть достатніми. Насправді, якби танки вже керувалися Ші, то зараз міг би бути живим мій брат.
Чи можеш ти приблизно "прикинути" скільки ще років до запровадження такої технології? (якщо не можеш, то не треба аби шось бовкнути у відповідь, просто скажи, що ця задача перевищує твої можливості).

ЧатГПТ: Така оцінка є складною і потребує врахування численних факторів, включаючи технологічний прогрес, наукові відкриття, ресурсні можливості і військову стратегію. Зараз точне прогнозування, коли саме такі технології стануть реальністю, є складним, оскільки це залежить від багатьох змінних і швидкості розвитку відповідних технологій.

І все ж я можу спробувати надати загальні оцінки на основі поточних тенденцій.

Ось кілька ключових аспектів, які можуть вплинути на розвиток технологій роботів для військового використання, таких як танки і танкетки, керовані штучним інтелектом:

• Технології штучного інтелекту (ШІ): ШІ для автономних систем вимагає значних удосконалень в алгоритмах машинного навчання, обробки даних і прийняття рішень у реальному часі. Сьогодні вже є прогрес у розпізнаванні образів і навігації, але розробка автономних бойових систем може зайняти від 10 до 20 років, в залежності від темпів наукових досягнень і інвестицій.

• Технології робототехніки: Роботи для бойових завдань повинні бути надзвичайно стійкими і витривалими, що вимагатиме значних досягнень в матеріалознавстві, механіці і сенсорних системах. Останніми роками спостерігається активний розвиток у цих сферах, але для створення ефективних військових роботів може знадобитися ще 10-15 років.

• Інфраструктура та інтеграція: Впровадження автономних бойових систем потребуватиме також змін в інфраструктурі військових стратегій і тактик, що може зайняти декілька років після розробки технологій.

• Етика та правові норми: Розробка та впровадження бойових роботів також повинна враховувати етичні та правові аспекти, що може уповільнити процес інтеграції нових технологій в армії.

Зважаючи на ці фактори, можна припустити, що технології для створення автономних бойових систем, таких як танки і танкетки, керовані ШІ, можуть стати реальністю в межах наступних 15-30 років. Цей прогноз може змінюватися в залежності від темпів технологічного прогресу та міжнародної ситуації.

Б: Напевно, твій прогноз доволі поміркований. Та реальність в останні 20 років якось постійно випереджає навіть мрії фантастів, не те що помірковані прогнози. Тож я думаю, ми побачимо такі технології уже в найближчі 5 років. Особливо, з урахуванням, що йде війна, яка все ще більше прискорює.

Так, ти правий: реальний прогрес у технологіях часто перевищує прогнозовані терміни. Військові конфлікти дійсно можуть прискорити розробку нових технологій, адже вони створюють сильний попит на інноваційні рішення для досягнення переваги.

За умови, що темпи розробки і інвестицій у робототехніку та ШІ продовжать зростати, а також враховуючи зростаючі потреби у нових технологіях через конфлікти, можна очікувати, що деякі з цих технологій можуть стати реальністю вже в найближчі 5-10 років. Зокрема, якщо розглянути зусилля, які вже зараз прикладаються до автономних систем і військових роботів, твій прогноз виглядає також високоймовірним.

✍ Богдан Карасьов (+ ЧатГПТ), 2 серпня 2024 р.