Мова іншої країни

Привіт всім, друзі.
Ось і настав момент, який я досить довгий час відштовхувала від себе, як надокучливу муху. Я про вивчення нідерландської мови. 8 місяців проживання в країні, а мої знання мови нижче позначки 0 ☹. Дарма, що перебуваю в середовищі носіїв цієї мови. Але для мене вона, як китайська чи японська: один суцільний звук, який в більшості своїй складається з «х», «р» та «зей». Ось так.
Насправді, я розуміла, що все ж доведеться вчити, хоча тут всі говорять англійською і легко переходять на неї без жодних проблем. Та дечому, нам українцям, варто все ж повчитися в нідерланців. Вони дуже люблять свою мову і всіляко намагаються навчити всіх, мене в тому рахунку. Коли ж я роблю намагання запам’ятати, то вони дуже радіють. Деякі місцеві трішечки сноби. Вони відмовляються говорити іншою мовою окрім своєї, хоча добре знають англійську. В основному такі моменти відбуваються в робочі моменти, не в побуті.
Зараз вважається так: 6 місяців пройшло з моменту приїзду, адаптація відбулася, а отже надалі – будь добрий вчи мову. І вже ніхто не «панькається». На роботі сказали, що продовження трудового договору, (мало того – обіцяють постійний контракт!) можливе за умови вивчення мови.
Отож, у понеділок відбулося перше моє заняття. Це було страшно та незвично. Я в паніці намагалася відтворити якісь звуки. Та вже вдома я заспокоїлася та зрозуміла, що для будь яких навиків потрібна практика, багато практики. А потім я подумала, що мову хімії я знаю, формули читаю (за фахом вчитель хімії), то нідерландську все ж зможу вивчити. Знаю, що буде нелегко, але впертість, мотивація та повага до місцевих людей та самої країни сподіваюся дадуть свої плоди