My Photo Memories contest. The city where a piece of my heart remains / Конкурс "Мої фотоспогади". Місто, в якому лишилася частинка мого серця (En/Ua)

Hello, friends. And again, a contest from @yetaras. I decided to take part because this is another reason to remember happy moments.
I think everyone knows the phrase of the anti-fascist propagandist Ilya Elenburg: "See Paris and die". It was a hint to Hitler about his defeat in France. Later on, the expression became a catchphrase and means incredible delight and emotions from the beautiful city.I visited Paris last summer. It wasn't even my dream, because dreams should be real, and the French capital has always seemed to me to be something unattainable. But... Miracles happen in life, and this trip was truly amazing.
The atmosphere of the city captured me from the very first step. The first day I couldn't get used to it and understand it. It was very unusual. With every metre I walked along the streets of Paris, I felt more and more the special charm of the most romantic capital in the world. Believe me, neither the Eiffel Tower nor the Arc de Triomphe became a breakthrough in my consciousness in feeling the heartbeat and breath of Paris. It came to me right in the middle of the street, bursting in unexpectedly and furiously. In a second, I realised that all the buildings and structures were not just tall - they seemed to reach for the sky. And this doesn't mean that the city is pressing; on the contrary, it was as if I was rising up myself, as soon as I looked up.

Привіт, друзі. І знову конкурс від @yetaras. Вирішила взяти участь, адже це ще один привід згадати щасливі миті.
Думаю, що кожен знає вислів антифашистського пропагандиста Іллі Еленбурга: "Побачити Париж і померти". Це був натяк Гітлеру про поразку у Франції. Пізніше ж, вираз став "крилатим" і означає неймовірний захват та емоції від прекрасного міста.Я побувала в Парижі минулого літа. Це навіть не було моєю мрією, бо мрії повинні бути реальними, а столиця Франції завжди мені здавалася чимось недосяжним. Але... В житті трапляються дива, а ця подорож була по справжньому дивовижною.
Атмосфера міста захопила мене не з першого кроку. Перший день я не могла призвичаїтися та зрозуміти його. Було дуже незвично. З кожним пройденим метром Паризькими вулицями я все більше відчувала на собі особливий шарм найромантичнішої столиці світу. Повірте, ні Ейфелева вежа, ні Тріумфальна арка не стали проривом моєї свідомості у відчутті серцебиття і дихання Парижу. Воно прийшло до мене просто серед вулиці, увірвалося неочікувано та шалено. В одну секунду я зрозуміла, що всі споруди та будівлі не просто високі - вони наче тягнуться до небес. І це не означає, що місто тисне, навпаки, я наче сама здіймається ввись, варто лише було підняти голову вгору.

The multinational crowd, the scent of expensive perfume mixed with the smell of baking put me in a trance, filled me with unusual joy and euphoria. And then there was my acquaintance with the Seine. I have read so many books describing this river! It gives a special charm to Paris. The gentle breeze and coolness coming from the water attracted me like a magnet. The measured flow of the current and the whisper of the river were mesmerising and hypnotising. I stood by it for a long time and couldn't stop admiring it. River boats ply along the Seine, carrying thousands of tourists, like me, dazed with emotion.
Not even a month is enough to get to know Paris. It is filled with incredible museums, parks, and historical monuments, each of which deserves special attention. Every stone of an ancient building or old pavement breathes a deep history. It is an incredible feeling of touching the eternal and beautiful, majestic and romantic...
Oh, Paris! I hope we will see each other again, because a piece of my heart has remained with it forever.

Різнонаціональний натовп, аромат дорогих парфумів у суміші із запахом випічки вводили мене в транс, наповнювали незвичною радістю і ейфорією. А потім було знайомство з Сеною. О скільки ж книг перечитано мною, де описується ця річка! Вона надає особливий шарм Парижу. Легенький вітерець та прохолода, що линули від води, притягувати магнітом. Розмірений плин течії та шепіт річки заворожували, гіпнотизували. Я довго стояла біля неї та не могла намилуватися. Річні катери курсували вздовж Сени, перевозячи тисячі, таких як і я, ошалілих від емоцій туристів.
Щоб познайомитися із Парижем ближче не вистачить навіть місяця. Він наповнений неймовірними музеями, парками, історичними пам'ятками, кожна з яких заслуговує особливої уваги. Кожен камінчик древньої споруди чи старої бруківки дихає глибокою історією. Це неймовірне відчуття доторку до вічного і прекрасного, величного і романтичного...
О, Париж! Сподіваюся, що побачемося знову, адже частинка мого серця навіки залишилася з ним.