Осіння фотосесія

Даринка навчається у четвертому класі, який вважається випускним, бо діти закінчують початкові класи і переходять до середніх. У класі можуть відбутися деякі зміни, бо діти можуть перейти в іншу школу чи до нас можуть прийти нові учні. В нас у місті є ліцей імені Дмитра Бахматюка, куди на конкурсній основі приймають дітей, починаючи з п’ятого класу. Деякі діти можуть піти навчатися туди. Колись я думала, що Даринка теж піде туди вчитися, оскільки вона навчається дуже успішно, але тепер я не хочу нічого змінювати, бо їй подобається у своєму класі. Крім того, протягом останніх років школа Даринки майже не відстає від ліцею ім. Бахматюка за кількістю переможців олімпіад, що свідчить, що тут теж хороша система освіти.

Одним словом, з нагоди завершення початкових класів, батьки захотіли зробити для дітей фотоальбом. Для цього вони замовили фотографа, який повинен зробити кілька фотосесій - осінню, зимову, весняну і випускну. Вчора була організована осіння фотосесія.

В дворі школи ми зробили невелику фотозону осінньої тематики. Для цього я привезла кілька гарбузів та яблука, а інші мами - сіно, плюшеві іграшки, квіти, ще гарбузів та ін. Як на мене, вийшло непогано.

Після уроків діти вийшли надвір і розпочалася фотосесія. Фотограф зробив багато знімків, як групових, так і індивідуальних портретів. Я теж скористалася нагодою і зробила кілька знімків на телефон.

Даринка не надто любить такі заходи і їй було трохи нудно. Крім того, вона була втомлена після уроків, тому посмішка на її обличчі з’являлася нечасто. Зізнаюся, я теж не надто прихильниця якихось фотосесій, але оскільки більшість класу була за, то і ми не хотіли зривати захід.

Для фотосесії я придбала Даринці дуже класний осінній костюм. Я в захваті від покупки - він доволі тепленький і виглядає класно. Тепер є дитині в чому ходити, аж поки не почнуться сніги і морози.

---

До речі, на фото праворуч нижче Даринки сидить її найкращий друг Діма. Діма - це ходячий анекдот, постійне джерело сміху і пригод. Він перетворює нудне навчання в школі на безкінечну цікаву пригоду. Якби не Діма, то, думаю, дитина би не мала бажання ходити до школи.

---

Поки фотозона пустувала, я попросила Даринку попозувати, щоб зробити кілька фотографій на її телефон - на пам’ять.

А це фотографія цілого класу разом з їхньою першою вчителькою. Її нелегко знайти на фото, бо діти майже наздогнали вчительку за зростом.

Бачите крайнього хлопчика праворуч. Не сумнівайтеся, це Діма. Він і тут не пропустив можливості щоб зробити щось смішне.

Фотосесія тривала десь півтори години, що досить довго для дітей. Але вони витримали все дуже мужньо 🙂. Тепер будуть мати пам’ятку.