Свято Першого причастя
Сьогодні у Даринки було свято Першого причастя. Увесь ранок ми провели у приготуваннях, адже дитину треба було одягнути в гарну білу сукню, зашнурувати корсет, гарно розчесатися і багато іншого. Потім ми поїхали до школи. Там зробили перші фотографії, бо на цей урочистий день клас замовив фотографа.
Після невеличкої фотосесії ми вирушили до церкви, яка розташована зовсім поруч. Тут ми трішки почекали свого часу, який був призначений на 09:30. Скориставшись паузою, ми зробили кілька знімків на церковному подвір’ї.
А потім все почалося. Спочатку діти по черзі підходили до священника на сповідь. Своєї черги дочекалася і Даринка:
Коли всі діти висповідалися, розпочалося причастя. Все це було під час Служби Божої, яка спеціально для дітей була зовсім нетривалою. Завдяки цьому діти не стомилися і після закінчення служби охоче позували до спільної фотографії.
Як доказ, що дитина прийняла перше причастя, діти отримали Пам’ятки:
Фотограф мусив відпрацювати свої гроші 😀, тому фотографував кожну дитину з Пам’яткою окремо. Разом з кожною дитиною позував священник та їхня перша вчителька.
Після церкви діти знову пішли до школи. Там у них було заплановане свято. Дітки ретельно до нього готувалися, вивчили слова, провели десятки репетицій. Сьогодні вони повинні були ставити різноманітні сценки та співати пісні.
Свято було цікавим і веселим. Діти дуже гарно виступили і ми, батьки, були у захваті.
А після свята, коли завершилися всі виступи і пісні, минули всі урочистості, у тиші і спокої діти на завершення зробили ще кілька фотографій з учителькою.
На цьому свято закінчилося. Ми це пережили 😀. З великим полегшенням ми сіли в машину і, перш ніж поїхати додому, вирушили у магазин щоб віддати орендовану сукню. Даринка переодягнулася у зручний звичайний одяг безпосередньо там, у магазині. На цьому все, на сьогодні ми були вільні як пташки.
Тепер нам залишилося ще завтра відвідати свято Останнього дзвоника і нарешті зі святами буде кінець. А потім нас чекають літні канікули - відпочинок не тільки для дітей, а й для батьків.
Мирного неба вам!
TEAM 2
Congratulations! This post has been voted through steemcurator05. We support quality posts, good comments anywhere and any tags.У сина мого також завтра останій дзвоник
У наших дітей останній дзвоник завтра також. Але перша сповідь - це трохи з іншої парафії)) Оце я закаламбурив 😄
У нашої Даринки урочисте причастя в неділю, а сповідь на день швидше, в суботу, будуть тільки діти, їхні батьки та хрещені, щоб діти менше хвилювалися. А в неділю вже урочиста частина
Я вперше чую взагалі про перші причастя для дітей. То для нашого регіону дико. Це для чого потрібно? І це обов'язково? У нас при народженні дітей хрестять та і все, а тут ще й якось воно зі школою пов'язано чи як? Що і причастя і останній дзвоник. Вибачте, я просто не знаю тих всих обрядів. Чи то школи при церквах такі?
Воно абсолютно не пов'язано зі школою.)) Слава Богу, у нас церква відділена від держави. Ну, якщо дітей хрестять, то вони вважаються християнами, а сповідь - це важливий аспект християнства, принаймні у католиків і православних. У протестантів сповіді як такої немає (не знаю точно чи у всіх), але вони і охрещуються свідомо у дорослому віці чи тоді, коли можуть самостійно прийняти рішення (це, до речі, дуже правильна позиція). Отож, хто дотримується відповідних трацій ( а у нас на Галичині це більшість) у житті дитини настає рано чи пізно момент першої сповіді і причастя після нього. Оце урочисте причастя і є дуже важливою подією, на яке часто приходять всі найближчі родичі (часто, але не обов'язково, окрім того, зараз війна і багато-хто служить чи виїхав за кордон, тому може і переважно є бути більш скромно). А стосовно дикості, то в кожному регіоні є унікальними якість місцеві традиції, які іншим здаються доволі дивними. Наприклад, традиції поминального застілля прямо на могилах родичів. У нас такого немає.
О у нас теж на цвинтарі ніхто не їсть. Зрозуміло, дякую. А от якщо батьки не причастять дитину? Не буде типу сповіді.. То ж не вибір дитини, а типу батьки нав'язали свою віру. Ну то справа така, у кожного воно своє. Я наприклад похрещена, вірую в душі, але до церкви мене не загонеш, та і взагалі для мене церква то бізнес під підкриттям. Богу не потрібні гроші, оті всі пожертвування та поклони. Взагалі це така тема, що і кожен бачить та вірить по своєму. Іноді думаю, а як можна вірити у Бога, якщо я його не бачила ніколи? Чи то просто вигадка влада чиясь, та міліон разів переписана біблія. І ок, якщо ж він все-таки є, чому допускає такий жах у світі. То вже смахує на мазохистичний геноцид над світом. Коротше я зараз добалакаюсь☺️
О, це вже екзистенційні питання, люди просто звикли жити так як живуть і мало-хто замислюється так глибоко, переважно усі пливуть за течією. Шкоди в тому ніякої немає, якщо справді не примушувати нідо чого.
А рано чи пізно в житті кожного виникають такі питання, чи є Бог насправді? Бо його ж ніхто не бачив. Вірити чи ні то теж справи особисті кожного.
Повністю згоден
Як цікаво, святково і урочисто! Даринка в білій сукні просто неперевершена!!! Одне мені шкода - вона ніде на світлинах не посміхається...((( Вонв завжди така?
В житті дитина посміхається багато, а от як тільки треба фотографуватися, відразу стає серйозна 🙂.
А, дивлячись на Даринку, і не скажеш, що вона часто посміхається!)))
Ага, перепрошую, не побачив цього рядка:
Ну, коли більшість учнів з класу ходить до одного і того самого храму, то це можуть поєднувати, хоча це не зовсім правильно, на мою думку. Наша донечка теж готується до першого причастя, то в них це все окремо відбувається, без участі школи. Разом це не можливо, бо, хоча більшість з класу ходить до однієї і тієї самої церкви, але все ж не всі.
Це звичайно все добровільно, ніхто не змусить дітей іти саме до цього храму до причастя. Але так як у нас абсолютна більшість греко-католики, то у нашому класі проблем не було.