Трішки захворіли
Прихід холодної пори року завжди супроводжується хворобами, особливо серед дітей. Вже кілька тижнів у класі в Даринки постійно хтось із дітей не ходить до школи, бо хворіє. Даринка трималася якнайкраще, але прийшла і її черга.
Все почалося в неї як завжди з нежитю. Як наслідок з’явилося багато слизу, який почав подразнювати гортань і з’явився кашель. Оскільки попереду були вихідні і ми могли ці дні максимально присвятити лікуванню, я вирішила вчора у п’ятницю відвідати нашу дитячу лікарку. Я зателефонувала в поліклініку із самого ранку, але записалася на прийом аж на 16:45.
За п’ятнадцять хвилин до призначеного нам часу, ми вже були у поліклініці.
Стіни лікувального закладу зустріли нас порожнечею. Це пов’язано з вечірнім часом, а також мабуть з тим, що зараз немає епідемії.
У лікарки на прийомі було двоє літок, тому нам довелося зачекати під кабінетом декілька хвилин. З нами чекав ось такий лікар:
Я сіла на лавочку, а Даринка досліджувала поліклініку. Її увагу прикувало вікно, бо надворі почав падати сніг, якого вона так довго чекала.
За кілька хвилин ми потрапили до нашої лікарки. Вона оглянула дитину і визначила, що легені чисті, а проблеми в основному в носоглотці.
Наш педіатр має хорошу репутацію, але коли справа доходить до виписування ліків, вона, так би мовити, ні в чому собі не відмовляє. Вона прихильниця максимальної медикаментозної атаки на хворобу, тому виписує все, що спадає на думку, не думаючи про бюджет. Не виключенням став і цей раз. Педіатр, виписуючи ліки, списала цілих два листочки паперу.
Вийшовши з поліклініки, надворі ми зустрілися із зимою. Падав невеликий сніг, який вкривав все навколо.
Захотілося трішки погуляти, але треба було прямувати до аптеки, щоб нарешті розпочати лікування.
Я довго не вибирала в яку аптеку йти, а пішла у найближчу. Тим більше, що я тут вже не раз купувала ліки і навіть є учасницею програми лояльності.
Список ліків для покупки був величезний. Я трохи його "профільтрувала", бо багато чого в мене було вдома і я цих препаратів лише докупила до потрібної кількості. Також я замінила противірусний препарат, в ефективність яких я не дуже вірю, на його аналог вітчизняного виробництва. Не зважаючи на мої "маніпуляції", в чеку красувалася сума у 1009 грн (108 STEEM).
Приїхавши додому, ми відразу взялися за лікування. Сьогодні, в суботу, ми цілий день продовжуємо наше лікування, але ситуація лише погіршилася, бо з’явився нав’язливий сухий кашель. Боремося далі. 🙂
Хворіти дуже дорого. Ми якось в жовтні боліли елі вичухались
Найшвидшого одужання!!!
Насмішив уривок 😅 Вперше чую, щоб лікар написав "кілька листочків" з призначеннями припаратів. Скоро я залишусь чи не останнім мамонтом, який намагається притримуватись монотерапії (1 препарат)😥