Кинути палити.

"Немає нічого складного, щоб кинути палити, я сам робив це сотні разів" - знаменитий вислів Марка Твена.
Палити я почала в доволі юному віці. Мабуть класі в сьомому. Цигарки "болгарські" тоді коштували 50 копійок ( це далекі 80- десяті роки минулого століття) і виходило заощаджувати на тих сумах, що батьки давали на сніданки в школі. "Вєга", "Стюардеса", "Родопі"- ці назви знайомі всім курцям із великим стажем.
Хоча бажання кинути у мене виникало не один раз, та реально відмовитися від цієї шкідливої звички в мене вийшло лише одного разу - під час моєї вагітності. Мене просто відвернуло від паління, а запах викликав страшну нудоту. Шкода, що це тривало лише під час вагітності і годування дитини груддю. Як тільки полишила годувати - на наступний день почала палити, неначе і не було перерви більше ніж рік.

Палила більше ніж сорок років. І хоча в останній час перейшла на GLO, та думка, щоб покинути паління, приходила в мою голову все частіше. Коли збиралася їхати в Польщу - знала що ціна на цигарки в цій країні позамежна, тож надія кинути була більш ніж реальною. Провезти з собою можна через кордон лише дві пачки ( я правда приникала ще третю 🤭). І як я їх не розтягувала, та за декілька днів вони скінчилися. Спочатку я перерила свої речі в пошуках ще однієї пачки 🤣, сходила в магазин, щоб взнати, що поляки не палять тоненькі стіки ( їх можна лише через мережу замовити), а в мене глошка лише для тоненьких стіків 🤷

Подивилася скільки коштують звичайні цигарки - близько 200 грн. і зрозуміла, що за такі гроші я не можу собі дозволити далі плекати цю, хоч і шкідливу, але за більш ніж сорок років, таку рідненьку звичку. Пігулки купляла завчасно, ще в Україні.

Велике дякую дівчаткам фармацевтам за пораду придбати саме Цикотин IC. Ці пігулки не треба приймати за схемою. Ні. Приймаються замість "палити" три - чотири пігулки на добу. Наприклад - звикла я після вранішньої кави тягнутися за цигаркою - приймаю пігулку і на п'ять - шість годин забуваєш про бажання палити. За два тижні і двадцять пігулок це бажання в мене зникло майже зовсім.
Була одна ситуація - випробування мого нового статусу. Коли з'ясувалося що в Катовіцах у нас не буде нової роботи, у нас не буде житла і ми витратили великі ( для нас) гроші на ночівлю в хостелі - в мене було велике бажання запалити. Але взявши до рота цигарку я відчула лише відразу, нудоту і запаморочення.
Хвилювалася, раптом під алкоголь захочеться взяти цигарку. Ні, пронесло. Не захотілося. Тож маю надію, що я не буду як Марк Твен - кидати сотню разів, сподіваюся що цей раз буде останнім ☺️