Нарешті дома ❤️

В дорозі, як завжди, стаються якісь непрогнозовані події, коли все починає іти не за планом. Спочатку мряка перейшла в повноцінну зливу і всі машини на трасі зменшили свою швидкість до майже повної зупинки і в наступне місто, в Краків, ми прибули з затримкою в півтори години.

Більшу частину шляху по Польщі ми їхали в шістьох на весь великий автобус. І сідушку розклала, і на сусідню ножки вмостила 🥰 Ще й їхала в хатніх капцях, так що було дуже зручно.

Минулого разу проходження кордону зайняло більше восьми годин, зате цього разу - на території України ми були вже за півтори. Вибирати маршрут я вмію, це практично моя фішка. Тож проїхала я і через Львів, Рівне, Житомир, Київ, в якому була пересадка. Довелося чекати десь із 40 хвилин і далі я їхала маршруткою. Спочатку була дуже засмучена, а потім зрозуміла, що замість двух кресел отримала цілих три. А запізнення з прибуттям більше ніж на дві години - все одно вже погоди не роблять, бо мене зустрічатимуть діти☺️
Перше що я зробила після того як наобнімалася з рідними - побігла до парикмахера. Майстриня Лєна зробила з мене таку красуню, що було лячно виходити із салону - щоб часом заміж не вкрали 🤣

Щоб сфотографуватися з Атруром - довелося відволікати його від справ.

Зате Фрося і Ельза позували залюбки 🥰

_{Posted using SteemMobile}