Новорічні утрєннікі 🧑🎄
На днях зустріла допис однієї з улюблених письменниць - Анжели Петрівни, в якому вона згадувала про свої новорічні утрєнніки в дитячому садочку. А вчора перебирала старі фотографії - і натрапила на свої дитячі фото, Наталки і дітей. Вже і онучкині новорічні фото є в телефоні, хоча утрєннік в садочку в цьому році в неї буде вперше.
В моєму дитинстві вибору особливого не було - сніжинка або бусінка.
Нам щастило - у нас була бабуся, яка шила нам нові плаття і новорічні наряди. Бо, можливо, не всі читачі знають, що 70- ті роки минулого сторіччя - це час тотального дефіциту і стерильної чистоти полиць в магазині. А от тканину ( відстоявши кілометрову чергу) час від часу можна було придбати, бо "викидували"(слово із того часу) в "Юбілейному". Тож"сніжинки "- в білому ситцевому, обшитому"дощиком "- мішурою і бусінки - в горохах з намистом на шиї ми були неперевершені.
Микита був в садочку зайчиком, як усі хлопчики. Тут у нас була проблема - він взагалі не хотів вчити віршики. Коли намагалися його мотивувати, що це віршик для Діда Мороза і він віддяче подарунком - завжди відповідав: "Тобі треба, ти і учи, мені подарунок мама і бабуся вже купили"🤦
Лізуня була артистка - всі віршики і танці їй давалися легко і участь у всіх конкурсах вона приймала завжди. Тут більше була проблема не переборщити з косметикою і вчасно випутати тряпічні бігуді, що накручувалися на всю ніч 🤦
Сонька у нас хітруля - віршик намагається вивчити, а те, що запам'ятати не може - передає бадьорим "на - на - на - на - на - на", головне в ритм попадати 🤣
Цього року у Соні перший в її житті новорічний утрєннік, на якому вона буде справжньою принцесою 🥰