The Diary Game : Мій день

Всім привіт!!!

Вчора намотала трохи більше десяти тисяч кроків, а сьогодні більше. Ходили з дівчатами гуляти. Проте тепер я знаю яка відстань від мого дому до магазині чи кав'ярні, бо під час прогулянки мій годинник пілікав та горлав про те скільки метрів чи кілометрів я пройшла. Насправді то так легко, а кроки то рахуються.

У додатку немає ще української, тому якось так.

Коротше про свій день розкажу. Прокинулася, перше що то було стала на ваги. Ну цікаво, яка ж вага коли тіло тільки прокинулося, водички ще не пило, кави також. Ваги показали 92 з хвостиком, ого!

Я зраділа, бо нещодавно було більше.

А на тому тижні ще більше було

Не те що я кожен ранок встаю на зваженя, просто сьогодні так захотілося. Отже, зробила собі фото мотиватор та вам показую, звіт типу☺️.

З гарним настроєм пішла готувати сніданок, потім кава, потім законні свої два шматочка чорного шоколаду. Їм солодке потроху і в першій половині дня, після сніданку. Після щільного сніданку вже й не особливо багато з'їм солодкого. Купую шоколад 86% какао, там цукру меньше, та однієї плитки вистачає на тиждень.

Після сніданку пішла до ванної та заблукала в душовій кабіні☺️, Арчик сидів як вартівник, чекав коли ж я вийду з тієї скляної будки.

А я увімкнула собі серіал на планшеті, виставила гучність та бовталася, маски, скраби і все таке дівчаче. Помітила, що щічки стали трохи менші, бо тепер на ніч не їм молочку та солодощі, тож набряків немає. Після ванної кімнати почалися переписки з дівчатами, перегляд новин, і трохи суму.

Сумно стало, бо сьогодні 28 грудня, в цей день у нас з моїм Костею був шлюб, прожили разом багато і ще жили б аби не ця війна. 14 років разом і раптом зник безвісти.. Не можу, не хочу, зміню тему, бо ревіти буду.

Наснився пару днів назад мені мій Костік, наче йдемо з ним десь, не пам'ятаю де. Ну десь по нашому району. І він каже:

• Дай сигарету...
  А я кажу:
• Та немає, зараз купимо. Сама хочу закурити, а сигарет немає.
  І підходимо до ларька де я завжди купую сигарети, кажу продавчині:
• Дайте пачку.
  А вона каже:
• Цих немає, є інші...
  Я у вісні кажу:
• От блін, та давайте вже які є.

Не знаю що цей сон значить, чи нічого не значить. Просто таке щось... Нахлинуло зараз. А ще я коли виходжу на балкон курити, на підвіконні лежать його цигарки, запальничка. Навіть бувають дні коли у мене немає сигарет, я з тієї пачки не беру, нехай лежать та чекають на Костянтина. Приманка на повернення додому, якщо живий. Та і кросівки його поставила у коридорі, також приманка додому. Блядь я безсильна, беспорадна, вже не знаю як та що робити. Тільки чекати, чекати. Чекаю. Коротше, допис про гарне хотілося а тепер реву.

Отже прогулянка була сьогодні з дівчатами та ми намотали непогано так. Зайшли як завжди до кав'ярні, дівчатка собі купили тортика, а я тренувала витримку☺️. Норм так спостерігати коли дівки їдять мої улюблені смаколики ☺️.

Але ж то все в моїх інтересах, тортик можна купити в любу мить, та обжертися ним досхочу, а у мене ж ціль. Помітила, що від солодкого я доволі нормально відмовляюся, а от якби у мене хто цигарку забрав, то порвала б як Тузик грілку. Никотинова залежність ого яка...

Ну що, після прогулянки з дівчатами пішла до магазину, купила продуктів та і все. Ось так і день пройшов. До речі, їла сьогодні зранку, в обід і у кав'ярні просто чай, каву пила. Чомусь не хочеться вечеряти, та i час вже он який, яка вечеря о 23 годині ☺️.

________💛💙________

Все буде Україна!

---