Без назви

Так склалося, що моє життя пов’язане з медициною, а це означає роботу та частий контакт із людьми. Останні 16 років я працюю протезистом очей, а це ще тісніший контакт із пацієнтами. Це робота сам на сам, розмови про те, що все буде добре і не буде боляче, нескінченні консультації. Я постійно даю рекомендації з догляду за собою, щоб клієнту було краще, адже якщо йому краще — і мені легше, через зменшення кількості скарг на проблеми, спричинені діями або бездіяльністю самого пацієнта.

Світлина: ШІ.

Що тут скажеш. Люди — дивні створіння. Підлітки розтягують мочки вух пірсингом, інші не погоджуються зі своєю статевою приналежністю й змінюють стать, дехто накачує різні частини тіла, бо бачить у собі вигадані вади. Є ще така річ, як шрамування. Люди готові платити великі гроші, щоб бути кращими або унікальними. Але насправді… тільки у своїх очах.

А я знайомий із людьми, які вставляють очний протез, щоб бути "як усі" і не вирізнятися. Знайомий із людьми, які мріють бути звичайними, для чого проходять десятки операцій і все одно не можуть досягти бажаного результату. Я знайомий із військовими, у яких після поранення лишилася яма в черепі розміром з кулак і вони роблять ін’єкції гіалуроновою кислотою, щоб... виглядати звичайними. І дякують долі чи Богові за те, що вижили.

Серед моїх клієнтів чимало таких, хто пережив важкі комплекси через втрату ока. Дехто з них живе з цими комплексами далі. Якщо комусь із них невдало зробити зауваження, що протез виглядає навіть краще, ніж природне око, або що він виглядає незвично, можна нарватися на різку відповідь і сильну захисну реакцію. Я не вірю, що в природі є люди, позбавлені будь-яких комплексів. У кожного з нас щось є. Комусь у дитинстві батько дорікав за неробство, або мати сварила за бутерброд перед сном. Це можна назвати турботою, хоч і надмірною. Але з іншого боку — це вид маніпуляції, психологічний тиск.

І от буває, намагаєшся допомогти їм. Докладно пояснюю, що потрібно робити, щоб стало краще. Але ті самі пацієнти повертаються з новими чи старими скаргами. Кілька років тому мій бос проводив дослідження за підтримки однієї лікарні. Брали мазок на бактеріологічний посів з очної порожнини, де розташований очний протез. Окрім природної мікрофлори, яка не спричиняє запалень, у деяких учасників дослідження виявляли досить цікаві організми. А саме — кишкову паличку. Гадаю, не потрібно пояснювати, звідки вона потрапила в очі. А також деякі бактерії, які живуть виключно в кислому середовищі вагіни. Тобто люди елементарно не дотримуються правил особистої гігієни, не миють руки після туалету й торкаються очей. А потім ми — "погані", "протез спричиняє запалення", чомусь. Що може бути простіше: намилити руки й обмити водою? Лінь? Після цієї інформації я почав ще ретельніше мити руки після відвідування громадських місць, а також фрукти, куплені в магазині ))

Навіщо я все це пишу? Не знаю. Дійсність нагадує біг на місці. Можливо, хтось зробить висновки для себе чи для близьких і якимось чином це принесе комусь користь.

Бережіть себе. Всім миру.