Мій шлях сьогодні у невідомість...

Привіт, друзі!
Ох, і летять дні листопада, ніби дуже поспішають зустрітися із зимою! Ще якихось кілька днів - і настане середина місяця...
А я ось і не знаю, радіти цьому чи ні, але є одна приємна обставина - що кожний новий день нас наближає до завершення війни, бо знову нелюди-рашисти обстріляли наше Запоріжжя, і знову є загиблі та поранені мешканці міста, та зруйновані будинки...(((

Біля нашого під'їзду, на території садочка, стоїть красуня- груша в осінньому жовто-червоному вбранні, яке аж світиться в ясних променях листопадового сонечка... З кожним днем листя з груші облітає все більше і більше, і, на превеликий жаль, скоро на дереві його зовсім не буде...((( Що поробиш?! - Осінь...

А на моєму вікні квітнуть фіалки, що мені на День народження подарувала донька, які сама виростила з листочка - такі гарнюні та ніжні... Щоправда, вони лілового кольору, але я їх зробила рожевими при допомозі відповідної програми на смартфоні, щоб піднімали мені настрій...)))

Бо настрій, скажу я вам, не дуже... А все це через проблеми, які виникли у мене після прильоту КАБу поряд з онкологічною лікарнею, де повилітали всі вікна...
Вчора цілий день дзвонила по телефонам, які були вказані в оголошенні... Сподівалася, що запишусь на прийом, але тільки й слухала: "Ваш дзінок для нас дуже важливий. Всі оператори зайняті. Ваш номер зафіксовано. Вам передзвонять пізніше!"
Та так і не передзвонили...(((

Сьогодні вранці їдемо до сімейного лікаря у поліклініку за результатами аналізів, а потім по адресі, яку мені назвали у відділенні хіміотерапії в онкологічній лікарні...
Боже, хоча б все вийшло! Бо саме сьогодні мені повинні призначити ліки для наступної, п'ятої крапельниці... А крапельницю повинні зробити в цей четвер...

Тож мій шлях сьогодні у невідомість...

Щиро бажаю всім здоров'я, щастя і чистого мирного неба над головою!

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ І ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2