Намалюю сама собі настрій у похмурий день

Привіт, друзі!
Ось вже й пролетіла третя частина вересня - першого місяця осені... А сьогодні о пів на четверту мене розбудила несамовита гроза, бо блискавки освітлювали кімнату, наче вдень!
Ось такі фотографії Олександра Позднякова я побачила у Запорізькому Телеграм-каналі...

image

image

Заснути більше так і не змогла, а трохи згодом приготувала сніданок синові та їжу на роботу, включила комп'ютер, подивилася прогноз погоди, а там - майже цілий день дощ...(((
Ось за це я і не люблю осінь!)))

Але від цього нікуди не дінешся... Тож намалюю собі осінь такою, як я люблю, бо мені зараз, як нікому, треба море позитиву для боротьби з онкохворобою!
Та і вам, думаю, буде не зайвим замість фотографії прогнозу подивитися на квіти!)))
А ще прочитати вірш, який я колись написала на російській мові, звісна річ, у переводі на рідну, українську мову...

Розсипалося перлами літо,
І осінь набула прав...
Застигли в мовчанні світанки,
Жовтіє від горя листя.

Примовкли задумливо птахи:
Їм літо веселе шкода...
Дощинкою в віконце стукає,
Печаль, що впала з неба.

Як швидко воно пролетіло
Зіркою, що згасла вдалині!
І перші слідом несміливо
Поспішають за ним журавлі...

Ну що ж... То нехай буде осінь!
Ще бабине літо прийде,
І вгору павутиночки кине
У блискучий міні-політ!

Легкі, невагомі повиснуть
Вони на листі золотому...
І це чарівне листя
Подарує душевний спокій!

А як же без моїх улюблених троянд?!)))

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2