Рання весна? Ні, грудень 😁
Так, на носі Різдво, а погода сьогодні нагадувала ранню весну - сонячно, трава зелена, соковита, блакитне небо, білі хмаринки. Сніг минулого тижня згадується наче сон, та й не віриться, що вчора і позавчора тут дули ледь не ураганні вітри і падали не те, щоб дощі, а зливи. Надворі було тепло і просто якось затишно, так і тягнуло прогулятися. Але я не міг, бо вранці знову був із Максимом, який знову не дав мені попрацювати, бо дружина була на дитячому святі в школі у старшого сина. То після обіду, мусів інтенсивно попрацювати, лише вийшов на кілька хвилин надвір, поки дружина одягалася, щоб побути з малим, бо вона вибралася з ним на прогулянку, користуючись погодою. І зробив кілька фото, бо ж небо і хмари були дуже красиві, таке і хочеться фотографувати, не те, що вчора.
Маркіян також вирішив побути надворі, ніби і забувши, що ще кілька днів тому ми каталися по подвір'ї на санчатах. Сьогодні велобіг рулить 😂.
І наша Міка також насолоджувалася теплою погодою. Щоправда, любить вона по мокрій землі лазити (ходить в туалет і потім це закопує), то ж мені довелося вже двічі їй лапи під краном мити, щоб не наробила слідів із болота по хаті.
Ну скажіть, хіба не краса? 😊
Потім до Даринки прийшла подружка в гості, дивився як вони гасали з вікна кухні. До речі, потім Даринка поїхала на англійську, бо в таку погоду гріх займатися онлайн. Їхала вона сама маршруткою, в сусіднє селище, ретельно проінструктована нами з дружиною, де їй виходити, як переходити дорогу і як повертатися назад. Звісно, вона їздила туди десятки разів з кимось із нас, але все ж перестрахуватися не завадить, особливо із таким забудьком, як наша донечка. Нарешті вона вже має телефон, то ж можна з нею зв'язатися (хоча ми їй раніше давали мій старий телефон, яким зараз грається Маркіян).
Ну і ще одне фото, зроблене крізь штору в туалеті. Не міг стриматися, дуже вже було красиво 🤪.