Так, це справді жахливо, що наші діти мають рости в час війни. Мене просто плавить від суміші люті, безпорадності і відчаю, коли бачу в новинах новини про загибель дітей, просто не можу це прийняти та й ніхто не може, окрім усіх росіян, яким байдуже, що тут гинуть діти. Стало баранів, яким добре біля їхньої теплої кормушки, а деякі взагалі самі рвуться нас знищувати... Дуже сподіваюся, що ця чумні діра, яку називають Рассєя, одного разу поглине сама себе, і карма чи які там вищі сили чи фундаментальні закони природи віддадуть сповне кожній байдужій душі з цієї помийної ями!