Суботня поїздка по гриби. Осіння казка
Привіт, друзі! Я ще в п'ятницю ввечері поділився з вами анонсом своєї поїздки по гриби і обіцяв, що обов'язково відзвітую про це, незалежно від результату. Але я не міг передбачити, що мені на заваді стане втома і сильне бажання спати ввечері. З суботою все зрозуміло, бо прокинувся я пів п'ятнадцять по третій ранку і хоча вдома я був вже в обід, я не мав змоги одразу навести лад з грибами, тобто почистити, порізати, посортувати, що куди, то ж займався цим майже до дванадцятої. І як не дивно, того вечора я не хотів спати і серйозно думав над тим, щоб піти написати пост, але подумав, що як тільки почну, то мене одразу ж вирубає. Вчора був на дні народження у жінчиного брати та його донечки, в яких дні народження з різницею в один день, то ж ввечері і спати хотілося, і банально бажання не було, хоча я зайшов у спільноту, пролайкав дописи, навіть залишив кілька коментарів. А от вже сьогодні планував зробити нарешті той звіт по грибах, але от знову халепа - я цілий день хочу спати 😄. Навіть зараз хочу, а пишу цей допис виключно на силі волі і схоже вирішив я випробувати її кардинально, бо щось я розійшовся із прологом)).
Отож, повернемося до суботи. Виїхали ми зі шваґром о 03:30, поки зібрали всіх, хто мав їхати, то пройшла ще година, потім ще дві години їхати, тому в лісі ми були біля шостої ранку. Оскільки світає близько сьомої, то ще десь годину ми ходили в темряві з ліхтариками. Точніше більше, бо навіть потім у лісі було ще дуже темно через хмарність та густі крони дерев.
Гриби в лісі були, не вау, але мені вдалося загалом заповнити близько 60% свого великого 20-кілограмового відра, переважно білими, хоча було ще кілька підберезників та червоноголовців. Також траплялися рижики, які я загалом збираю, але я вторік трохи переборщив з ними, коли притарабанив додому таке велике відро, повнісіньке, я не знав, що з ними робити. Ми їли їх свіжими (тобто запеченими 😄), заморозили трохи, пробували маринувати, але мариновані рижики - то повний відстій, несмачні, то ж цього року дружина заборонила їх мені збирати під страхом остракізму, тобто пообіцяла вигнати з дому 😁.
Знайшов одного чималенького білого, вдома потім важив - майже пів кілограма. А головне - всередині чистенький, жодної дірочки 😊. Потім його порізав на сушку, то майже ціла миска з одного гриба вийшла!
Ще у лісі було дуже багато червоних мухоморів. Хоч це і отруйні гриби, проте їх дуже класно фотографувати, бо виходять дуже гарні, контрастні світлини.
Погода була чудова, не лише для пошуку грибів, але й просто для прогулянки. Осінь вже почала заявляти свої права на ліс, крони дерев потихеньку ставали жовтих та золотистих відтінків, особливо це було дуже гарно, коли все підсвічувалося сонцем. Краса, одним словом!
Не тільки в лісі було красиво. Осіння казка продовжилася і тоді, коли ми вийшли з лісу, щоб піти до машини. Краєвиди там просто бомбезні!
А ось наші грибні трофеї (це чотирьох людей). Моє відро жовте 😉
Це була чудова поїздка в просочений осінньою казкою ліс. Хочеться ще раз потрапити туди, доки триватиме золота осінь (це ще приблизно тижні два).
Адже так і є: осіння казка, Тарасе! Які чудові фотографії, особливо сподобалися мухомори)) Хоч і неїстівні, зате фотогенічні! Дякуємо за такий цікавий, підкріплений цим звітом допис! Я тільки прийшла від Олега, милувалася його грибами, а у вас тут стільки грибів, що вистачить і насмажити, посолити, і закрити в банки на зиму! Ви справжній грибник! Удачі вам і виспатися так, щоб вже скучили за безсонням)) Жартую! Гарною вам осені! 🍄🟫 🍄 🙋🌅
Дякую! Навряд чи я скучатиму за безсонням )) Але мені сьогодні в обід менше хотілося б позіхати, а то все ще сильно тягнуло на сон)
От і славно! А зараз – доброї ночі! 🌃🌒🙋
Ах, любо подивитися 🙂
Ага))