#CLUB7575 THE DIARY GAME: 17.04.2022: коли б ми зібрались разом?

Доброго вечора, ми з України!!!

В останній час мало добрих новин. Буквально чотири дні назад вдалось забрати з села до себе батька. Сидів до останнього. Те що два тижні не було світла, те його не зупинило. Ночівля в підвалі також. Коли вже снарядом знесло дах на двоповерховому домі, лиш тоді він наважився. Допомогли йому приїхати військові. Тепер я розумію в кого я такий впертий. Моя мати також держалась до останнього. Виїхала до мене лиш коли на вулиці з сусідів не залишилось нікого, окрім залишених собак. Іронія долі, мої батьки розвелись більше двадцяти років тому. Цікаво було за ними спостерігати, коли обидва опинились в одному приміщенні більше ніж на одну годину. Думав, що все ще будуть дутись один на одного. Але на радість нарешті знайшли спільну мову. З одного боку стало легше, перестав переживати за обох… як там вони. А то кожен ранок починався з дзвінка батькові та матері. Батько хоч у військових заряджав свого смартфона, а матері взагалі не міг додзвонитись.
Ось товариш прислав фото вчорашніх «прильотів» в Малій Токмачці.

Це будинок, який колись будували в колгоспі для учителів. Нажаль долю вчительки, якій прилетів снаряд в квартиру не знаю. Маю надію, що вона виїхала.
Цей будинок в самому центрі села.

А цей будинок майже поруч. Поруч з ним, будинок мого однокласника. Тяжко дивитись на ці жахіття. Люди працювали, будували. І в одну мить все перетворилось на груду з цегли … Тяжко

Сьогодні о пів на другу годину весь будинок проснувся від розриву снарядів. Прилетіло дві касети десь в нашому кварталі. Так до ранку не вдалось заснути. Кожні двадцять хвилин лунали постріли. А тобі залишається лиш прислуховуватись, прильот чи це від нас летить. За цим всім вилетіло з голови, що сьогодні таке свято. Нажаль на війні свят не має. Та і у нашого ворога, як виявилось, вже давно не має нічого святого. Та і ідеали якісь спаплюжені. Слів не хватає описати всю цю ситуацію. Країна яка приперлась «боротись з нацизмом», сама займається не прикритим геноцидом, мародерством, галтуванням. Як же нам не пощастило з сусідом. Але ми віримо в наші ЗСУ.
Здолаємо!!!