The road to the last meeting ... #SaturdaMemories UA / EN

Read at the end in English

Сьогодні в #saturdaymemories я знову іду шляхом пам'яті. Мої спогади дорогі моїй душі і сумні. Був дуже теплий зимовий день грудня 2019 ... День, коли я востаннє бачила свою матір живою. Але тоді я не знала про це і справді насолоджувалася цією прекрасною, трохи засніженою дорогою. Я фотографувала кожен будинок, пагорби, небо, милуючись красивими кадрами.

Зліва вдалині був єдиний розкішний будинок у сучасному стилі, який вирізнявся серед простих старих заміських будинків.
Осяяні вечірнім сонцем, вони були схожі на світлих мудрих старожилів, котрі вже прожили час турбот і суєти, а тепер сяяли своїм вічним спокоєм...

Трухляві дерева, порослі зеленим мохом, підсилювали цю вічну красу. Я завжди захоплююся - чому в природі безлад не псує гармонії і повалені дерева, високі зарості трави створюють неперевершені картини, коли люди намагаються привести все навколо до якогось вигаданого ідеалу, який часто не приносить їм щастя!

Я вже пройшла майже три кілометри і наповнилася морозною свіжістю і ніжним зимовим сонцем, коли нарешті побачила свою улюблену лісову гору, яка ще не втратила чарівних фарб осені.

В очікуванні зустрічі з моїми дорогими батьками, які жили у селі, я піднялася в сад, і собака радісно побігла мені назустріч!

Через кілька годин я поверталася тим самим шляхом до міста, сповнена сяйвом любові батьків. І я на своєму смартфоні спіймала зовсім інші картинки: барвисте вечірнє небо, місяць у ялинах, палаючий захід сонця в яблунях ...

А через два тижні померла моя мати ... залишивши для мене Дорогу пам’яті ...

Today in #saturdaymemories I am walking the path of memory again. My memories are dear to my soul and sad. It was a very warm winter day in December 2019 ... The day I last saw my mother alive. But then I didn't know about it and really enjoyed this beautiful, slightly snowy road. I photographed every house, hills, sky, enjoying the shots created by my smartphone.
In the far left was the only luxurious house in the modern style, which stood out among the simple old country houses. Illuminated by the evening sun, they were like bright wise old-timers who had already lived through a time of worries and bustle, and now shone with their eternal peace ...
Rotten trees overgrown with green moss enhanced this eternal beauty. I always admire - why in nature the mess does not spoil the harmony and fallen trees, tall thickets of grass create unsurpassed pictures, when people try to lead everything around to some fictional ideal that often does not bring them happiness!
I had already walked almost three kilometers and was filled with frosty freshness and gentle winter sun, when I finally saw my favorite forest mountain, which has not yet lost the magical colors of autumn.
In anticipation of meeting my dear parents, who lived in the village, I went up to the garden, and the dog happily ran to meet me!
And so, a few hours later, I returned the same way to the city, full of radiance of parental love. And I caught completely different pictures on my smartphone: the colorful evening sky, the moon in the fir trees, the burning sunset in the apple trees ...
And two weeks later, my mother died ... leaving me with the Road of Memory ...

I invite you to join the community SaturdayMemories

Pleasant memories make us happy! I created the #saturdaymemories initiative when I needed to remove low-quality and superfluous shots from my Google photos, and suddenly I found that it could be useful to do it every Saturday - to share in this initiative my nice events and memories that we forgot!
You can write posts in your native language. The desired number of words for your post is 150. And at least three photos, but of course your memories will be brighter if we can see more photos!

We will be grateful for the support of the posts of our community @steemcurator01, @steemcurator02 and
@booming curation.

Sincerely, community administrator
@olga.maslievich