THE DIARY GAME : 24 August 2020. My 24 Day

Всім привіт, друзі!!!

Усіх українців вітаю з Днем Незалежності!

Вчора для нас було велике свято, яке об'єднує всіх нас, свято, яке несе в собі велику суть, це день народження нашої неньки України.

Ми незалежні, і ми повинні цим пишатися. Наші діди і прадіди боролися за волю України заради нас всіх. Сьогодні на сході країни наші воїни далі продовжують цю боротьбу за свободу, за що їм низький уклін.

Вчора вранці я прокинулася, і одразу же перша думка, незабути увімкнути телевізор, щоб подивитися святкування дня Незалежності у Києві. Це у нас така щорічна традиція. От подивишся той військовий парад, і гордість бере, що в мене така класна країна, така мужня армія, такі патріоти...

Але знаєте, краще би я взагалі не включала телевізор. Подивилась на те, що відбувалось сьогодні на Софіївській площі і крім огиди нічого не відчула.

Єдине, що мені сподобалося із того всього, це український гімн у виконанні Dzidzio (Михайла Хоми).

Покидьки та й все, що можна ще сказати. Зібрання малоросів. Полуголі дівки та заяць з прапором України. І це біля церкви, біля Стелли полеглих воїнів, перед очима дітей-сиріт, що втратили на війні батьків. О людоньки! Хто ж вам дав право так насміхатися над Україною?!

Дійство,яке відбувалося на Софіївській площі вчора.Ганьба!

Та нічого в них не вийшло, бо ватники не прийшли, а патріоти пішли в іншу сторону.
Справа в тому, що справжні патріоти, воїни, ветерани, родичі загиблих в російсько-українській війні зорганізувалися і зробили свій парад, здійснили марш, який назвали "З незалежністю не жартують".

Марш "З незалежністю не жартують"

Поки ті малороси кривлялися на площі, люди йшли з портретами своїх загинувших рідних. Два різних свята в одній країні. Ганьба !

Я дивилась наш самостійно організований парад справжніми патріотами і плакала. Реально плакала. І згадувала ті роки, коли по нашій українській столиці крокував військовий парад, який був організований президентом Порошенко.

І парад - це ніякий не "совок". Для чого потрібний парад? Та для того, щоб показати всьому світу і ворогу на скільки міцною є українська армія, для того, щоб сказати воїнам "дякую", і для того, щоб над Хрещатиком лунало "Слава Україні".

Ось таке воно, спотворене свято...

Вирішили з сім'єю також вийти трішки до міста і подивитися, які у нас є святкування.
Цього року ніяких грандіозних заходів не було заплановано в зв'язку з пандемією. І це правильно. Тому що будь-які скупчення людей - це небезпека зараження. У нас і так почала ситуація з кожним днем погіршуватися.

Але наша міська рада все таки не втрималася і організувала у місцевому парку концерт за участі гурту "Тернавчани". Вони у нас щорічно співають і, якщо чесно, вже не цікаво, репертуар без змін.

Але тут ми помітили якусь ходу. О це так!
Наші місцеві ветерани теж самоорганізувалися і пройшлись містом з прапорами.

Марш ветеранів в нашому місті

Ми ще трішки погуляли по парку, поїли морозива, хотіли посидіти на лавочці в парку, а там виявляється пофарбовано.
Зовсім недоречно пофарбували перед днем Незалежності. Або так спеціально, щоб не збиралися і не гуртувалися в парку.

Пофарбована лавка в парку

Ось таку собі зробили прогулянку. Трішки ще пофотографувалися і пішли додому.

Сфотографувалась на пам'ять про день Незалежності

Вдома мама спекла смачний тортик в честь свята і ми ним із задоволенням поласували.

Мама спекла торт

От якось так. До зустрічі через тиждень! Тримайтеся! Все буде Україна!

Всі фото використані без порушення авторських прав

---

Выражаю благодарность @steemitblog, @steemcurator01 и @steemcurator06, за колоссальный труд в ведении и курировании конкурса. Благодарю лидера нашей команды @olesia за приглашение в команду, а также желаю удачи всем нам, вместе мы @ukrainianstyle!