Прокляття золотого тільця: як гроші зводили людство з розуму. Міфологія золота

Золото - один з найдорожчих металів на планеті і символ багатства. Про нього складали легенди, писали книги і складали притчі. Втім, нерідко стародавні мудреці
застерігали нащадків: золото - джерело не тільки благополуччя і влади, а й божевілля.

Золото цінувалося людьми за всіх часів, з тих пір, як його навчилися усвідомлено добувати, тобто більше 5 тисяч років тому. Вже жителі Давнього Єгипту розуміли
цінність цього рідкісного металу, вважали його неодмінним атрибутом богів і складали про нього легенди. Втіленням верховного божества єгиптян, сонячного бога Ра, вважалося золоте теля, яке щоранку з'являлося на небі. Згідно з іншою легендою, Ра був смертним творцем всього сущого, що постаріл та перетворився на золотий розсип.

У міфології інших стародавніх цивілізацій також відображена цінність золота. Наприклад, у північних племен існували повір'я про Золоту бабу - богиню тиші, спокою і домашнього благополуччя. У скандинавській міфології у дружини Тора, другого за значимістю бога після Одіна, було волосся, викуване гномами з чистого золота. Молодість всі боги Асгарда черпали з золотих яблук, які росли в саду богині Ідунн. Коли велетень Тьяцці вкрав яблука, боги ледь не загинули.

Схожий символ присутній і в давньогрецьких легендах. Золоті яблука, охоронювані гесперидами, колись виростила богиня землі Гея і подарувала їх в день весілля Зевсу і Гері, а пізніше Гераклові належало викрасти їх і зробити один зі своїх подвигів.

У еллінів вперше з'являється і мотив підступності золота - про це свідчить історія царя Мідаса. Одного разу в дар від бога Діоніса він отримав можливість перетворювати все, до чого торкається, в золото. Радість Мідаса тривала недовго - незабаром він зрозумів, що його чекає голодна смерть, адже їжа і напої теж ставали золотими. Зрештою, Діоніс зжалився над царем і позбавив його цього «дару».